Наукове узагальнення міжнародних засад розвитку рецептури ліків аптечного виготовлення

Abstract

Мета: узагальнення міжнародних засад організації екстемпоральної рецептури з метою її розвитку в Україні. Матеріали та методи: праці вітчизняних та зарубіжних авторів, міжнародні професійні вебсайти, бази даних, національні формуляри; використані методи аналізу, систематизації, узагальнення, аналітичні й оглядові. Результати дослідження. Міжнародний досвід показав, що в усіх розвинених країнах світу використовується і розвивається аптечне виготовлення лікарських засобів, тоді як в Україні ця галузь фармації регресує. В умовах сучасного науково-технічного прогресу запорукою безпечної, ефективної, раціональної, доступної фармакотерапії є постійний професійний розвиток і доступ до актуальної інформації. Для безперервного навчання екстемпоральній рецептурі в інших країнах створені професійні організації. В усьому світі фармацевтичні джерела інформації представлені офіційними формулярами і фармакопеями, науковими журналами та он-лайн базами даних. В Україні основними довідковими джерелами з екстемпоральної рецептури є інформаційні листи Міністерства охорони здоров’я і два фахових журнали. Висновки. Оскільки в Україні не існує професійної організації (на зразок закордонних), яка б опікувалась розвитком екстемпоральної рецептури, лікарські прописи залишаються практично незмінними впродовж десятка років. Через це фахівці виробничих аптек, а також лікарі можуть використовувати дані довідкових джерел інформації міжнародних організацій інших країн для підвищення рівня своєї компетентності. Проведений аналіз показав, що більшість країн світу широко використовують фармакоекономічні принципи вибору рецептурних призначень екстемпоральних ліків. Результати аналізу дають підстави розвивати вітчизняні виробничі аптеки з метою забезпечення доступності, раціональності та безпечності фармакотерапії пацієнтів на шляху євроінтеграції України.

Aim. To generalize the international principles of the organization of the extemporaneous compounding for the purpose of its development in Ukraine. Materials and methods. The works of domestic and foreign authors, international professional web sites, databases, national formularies, methods of analysis, systematization, generalization, analytical and review were used. Results. The international experience has shown that the extemporaneous compounding of medicines is used and developed in all developed countries of the world, while in Ukraine this area of pharmacy regresses. In the conditions of modern scientific and technological progress the key to the safe, effective, rational, affordable pharmacotherapy is continuous professional development and access to relevant information. Professional organizations have been created for continuous training in extemporaneous compounding in other countries. All over the world, pharmaceutical information sources are represented by official formularies and pharmacopoeias, scientific journals and online databases. In Ukraine, the main reference sources for the magistral formula are the information letters of the Ministry of Health and 2 professional journals. Conclusions. Since there is no professional organization in Ukraine (such as foreign ones) that would be engaged in the development of extemporaneous compounding, medical prescriptions have remained almost unchanged for a decade. In this regard, specialists of compounding pharmacies, as well as doctors, can use data from reference sources of information from international organizations of other countries to increase their level of competence. The analysis conducted has shown that most countries of the world widely use the pharmacoeconomic principles for selecting magistral formulas for extemporaneous medicines. The results of the analysis give grounds to develop domestic compounding pharmacies in order to provide the availability, rationality and safety of patients’ pharmacotherapy on the way of European integration of Ukraine.

Цель: обобщение международных принципов организации экстемпоральной рецептуры с целью ее развития в Украине. Материалы и методы: труды отечественных и зарубежных авторов, международные профессиональные веб-сайты, базы данных, национальные формуляры; использованы методы анализа, систематизации, обобщения, аналитические и обзорные. Результаты исследования. Международный опыт показал, что во всех развитых странах мира используется и развивается аптечное изготовление лекарственных средств, тогда как в Украине эта область фармации регрессирует. В условиях современного научно-технического прогресса залогом безопасной, эффективной, рациональной, доступной фармакотерапии является постоянное профессиональное развитие и доступ к актуальной информации. Для непрерывного обучения экстемпоральной рецептуре в других странах созданы профессиональные организации. Во всем мире фармацевтические источники информации представлены официальными формулярами и фармакопеями, научными журналами и он-лайн базами данных. В Украине основными справочными источниками по экстемпоральной рецептуре являются информационные письма Министерства здравоохранения и два профессиональных журнала. Выводы. Поскольку в Украине не существует профессиональной организации (вроде зарубежных), которая занималась бы развитием экстемпоральной рецептуры, врачебные прописи остаются практически неизменными на протяжении десятка лет. Поэтому специалисты производственных аптек, а также врачи могут использовать данные справочных источников информации международных организаций других стран для повышения уровня своей компетентности. Проведенный анализ показал, что большинство стран мира широко используют фармакоэкономические принципы выбора рецептурных назначений екстемпоральних лекарств. Результаты анализа дают основания развивать отечественные производственные аптеки с целью обеспечения доступности, рациональности и безопасности фармакотерапии пациентов на пути евроинтеграции Украины.