Застосування протинабрякових засобів для лікування нежитю у дітей: клініко-фармацевтичний аналіз фармринку України

Abstract

Раціональне лікування гострих риносинуситів інфекційного або алергічного походження є актуальним за- вданням як терапевтичної, так і педіатричної практики. Особливого значення ця проблема набуває у зв’язку з її поширеністю у дітей, з великим переліком засобів для симптоматичного лікування, наявністю у активних фармацевтичних інгредієнтів значущих небажаних ефектів, особливостями застосування лікарських форм, а також з широким асортиментом безрецептурних лікарських препаратів, в тому числі дозволених до застосу- вання у дітей. Метою представленої роботи було опрацювання рекомендацій для внесення змін/або доповнень стосовно особли- востей застосування протинабрякових препаратів для місцевого застосування при захворюваннях порожни- ни носа (симпатоміметиків, кортикостероїдних та антигістамінних препаратів тощо) у дітей віком до 15 років до Протоколу провізора (фармацевта) «Симптоматичне лікування риніту». Матеріали та методи. Для досягнення мети був здійснений клініко-фармацевтичний аналіз протинабрякових препаратів для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа (симпатоміметиків, кортикосте- роїдних та антигістамінних препаратів тощо), зареєстрованих та представлених на ринку України. Результати. Встановлено, що на ринку України станом на лютий 2020 р. зареєстровано 146 протинабрякових препаратів для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. 87,7 % препаратів належать до категорії безрецептурних, що можуть бути використані пацієнтами/представниками пацієнтів самостійно. 12,3 % (18 найменувань, переважно з групи кортикостероїдовмісних) препаратів відпускаються за рецептом. Проведено аналіз складу протинабрякових препаратів і встановлено, що превалюють засоби на основі оксиме- тазоліну (21,2 %) та ксилометазоліну і його комбінацій (39 %). При вивченні інструкцій для медичного засто- сування виявлено, що при нежитю у дітей віком до 15 років можуть бути використані 136 із 146 найменувань, причому залежно від віку ранжування їх активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) можна представити наступною послідовністю: натрію хлорид (0,65 %), фенілефрину гідрохлорид (0,125 %), оксиметазоліну гідро- хлорид (0,01 %). Здійснена клініко-фармакологічна оцінка небажаних ефектів АФІ та шляхів їх профілактики. Висновки. Асортимент та наявність небажаних ефектів АФІ сучасних протинабрякових засобів вимагає обе- режного підходу до відповідального самолікуванння та ретельного вироблення препарату для симптома- тичного лікування нежитю у дітей. Рекомендовано внести уточнення до Протоколу провізора (фармацевта) «Симптоматичне лікування риніту» щодо можливості застосування протинабрякових препаратів для місцево- го застосування при захворюваннях порожнини носа у дітей різного віку.

The rational treatment of acute rhinosinusitis of infectious or allergic origin is an urgent task of both therapeutic and pediatric practice. This problem is of particular importance in connection with its prevalence in children, with a large list of drugs for the symptomatic treatment, the presence of significant side effects in active pharmaceutical ingredients, the peculiarities of the use of dosage forms, as well as a wide range of OTC drugs, including those approved for use in children. Aim. To develop recommendations for introducing changes or additions to the peculiarities of using decongestants for topical use in diseases of the nasal cavity (sympathomimetics, corticosteroids, antihistamines, etc.) in children (under 15 years of age) in the Protocol of the Pharmacist “Symptomatic treatment of rhinitis”. Materials and methods. To achieve the goal, the clinical and pharmaceutical analysis of decongestants for local use in diseases of the nasal cavity (sympathomimetics, corticosteroids, antihistamines, etc.), registered and marketed in Ukraine was performed. Results. As a result of the study it has been found that in February 2020 there are 146 decongestants for local use in diseases of the nasal cavity registered at the Ukrainian market. 87.7 % of the drugs are OTC and can be used by patients/ patient representatives independently. 12.3 % of the drugs (18 items, mainly from the group of corticosteroids) are dispensed by prescription. The analysis of the composition of decongestants has been performed; it has been found that agents based on oxymetazoline (21.2 %) and xylometazoline and its combinations (39 %) prevail. When studying the prescribing information it has been found that 136 of 146 trade names can be used in the case of a cold in children under the age of 15. In addition, depending on the age, the ranking of their active pharmaceutical ingredients (APIs) can be presented by the following sequence: sodium chloride (0.65 %), phenylephrine hydrochloride (0.125 %), oxymetazoline hydrochloride (0.01 %). Clinical and pharmacological evaluation of undesirable effects of APIs and the ways of their prevention have been performed. Conclusions. The range and presence of undesirable effects of APIs of modern decongestants requires a cautious approach to responsible self-medication and a careful selection of the drug for the symptomatic treatment of acute rhinosinusitis in children. It is recommended to clarify the Protocol of the Pharmacist “Symptomatic treatment of rhinitis” on the possibility of using decongestants for topical use in diseases of the nasal cavity in children of different ages.

Рациональное лечение острых риносинуситов инфекционного или аллергического происхождения является актуальной задачей как терапевтической, так и педиатрической практики. Особое значение эта проблема при- обретает в связи с ее распространенностью у детей, с большим перечнем препаратов для симптоматического лечения, наличием у активных фармацевтических ингредиентов значимых побочных эффектов, особенностя- ми применения лекарственных форм, а также с широким ассортиментом безрецептурных лекарственных пре- паратов, включая разрешенные к применению у детей. Целью представленной работы была разработка рекомендаций для внесения изменений и/или дополнений относительно особенностей применения противоотечных препаратов для местного применения при заболе- ваниях полости носа (симпатомиметиков, кортикостероидных и антигистаминных препаратов и др.) у детей в возрасте до 15 лет в Протокол провизора (фармацевта) «Симптоматическое лечение ринита». Материалы и методы. Для достижения цели был проведен клинико-фармацевтический анализ противоотеч- ных препаратов для местного применения при заболеваниях полости носа (симпатомиметиков, кортикосте- роидных и антигистаминных препаратов и др.), зарегистрированных и представленных на рынке Украины. Результаты. Установлено, что на фармацевтическом рынке Украины по состоянию на февраль 2020 г. заре- гистрировано 146 противоотечных препаратов для местного применения при заболеваниях полости носа. 87,7 % препаратов относятся к категории безрецептурных и могут быть использованы пациентами/пред- ставителями пациентов самостоятельно. 12,3 % препаратов (18 наименований, преимущественно из группы кортикостероидных) отпускаются по рецепту. Проведен анализ состава противоотечных препаратов и уста- новлено, что превалируют средства на основе оксиметазолина (21,2 %) и ксилометазолина и его комбинаций (39 %). При изучении инструкций по медицинскому применению установлено, что в случае насморка у детей в возрасте до 15 лет могут быть использованы 136 из 146 наименований, причем в зависимости от возраста ран- жирование их активных фармацевтических ингредиентов (АФИ) можно представить такой последовательно- стью: натрия хлорид (0,65 %), фенилэфрина гидрохлорид (0,125 %), оксиметазолина гидрохлорид (0,01 %). Проведена клинико-фармакологическая оценка нежелательных эффектов АФИ и путей их профилактики. Выводы. Ассортимент и наличие нежелательных эффектов АФИ современных противоотечных средств тре- бует осторожного подхода к ответственному самолечению и тщательного выбора препарата для симптома- тического лечения острых риносинуситов у детей. Рекомендовано внести уточнения в Протокол провизора (фармацевта) «Симптоматическое лечение ринита», касающиеся возможности применения противоотечных препаратов для местного применения при заболеваниях полости носа у детей разного возраста.