Дослідження діуретичної активності нових похідних бензилової кислоти

Abstract

Діуретики збільшують обсяг сечі та екскрецію натрію, а тому часто використовуються для виведення надлиш- ку рідини з організму під час різних захворювань, зокрема при артеріальній гіпертензії, серцевій та нирковій недостатності, нефротичному синдромі, цирозі тощо. Мета дослідження. Визначення діуретичної активності нових похідних бензилової кислоти. Матеріали та методи. Діуретичну активність досліджуваних сполук та препаратів порівняння гіпотіазиду і фу- росеміду вивчали на інтактних білих щурах масою 200,0±20,0 г по методу Є. Б. Берхіна. Похідні бензилової кис- лоти в дозах 12 мг/кг і препарати порівняння гіпотіазид і фуросемід у дозах 50 мг/кг і 20 мг/кг відповідно вводили перорально у вигляді водних розчинiв за 60 хвилин до початку експерименту. Оцінювали спонтанну діуретичну активність за кількістю виділеної сечі через 2, 4 та 6 годин від початку експерименту. Результати. В ході проведеного дослідження встановлено, що діуретичну активність проявляють речовини KMS-68, KMS-70 та KMS-229 через 2 години від початку експерименту. Найактивнішою виявилась сполука KMS-229 (метиловий естер 5-оксо-6,6-дифеніл-5,6-дигідро-4-Н-бензо[d]тієно[3,4-b]азепін-3-карбонової кислоти), що достовірно збільшувала об’єм виділеної сечі в 2 рази в порівнянні з контролем і вдвічі перевищувала ак- тивність гіпотіазиду. Висновки. Проведено дослідження діуретичної активності нових похідних бензилової кислоти. Встановлено, що сполуки KMS-229 та KMS-70 виступають в якості діуретиків короткої дії.

Diuretics increase the urine volume and sodium excretion, and therefore, they are often used to remove the excess fluid from the body during various diseases, including hypertension, heart and kidney failure, nephrotic syndrome, cirrhosis, and a number of other diseases. Aim. To study the diuretic activity of new benzyl acid derivatives. Materials and methods. The diuretic activity of the test compounds and the reference drugs – hypothiazide and furosemide was studied in intact white rats weighing 200.0 ± 20.0 g by the method of Ye. B. Berkhin. Benzyl acid derivatives in the doses of 12 mg/kg and the reference drugs – hypothiazide and furosemide in the doses of 50 mg/kg and 20 mg/kg, respectively, were administered orally as aqueous solutions 60 min before the start of the experiment. A spontaneous diuretic activity was assessed by the amount of urine excreted in 2, 4 and 6 hours after the start of the experiment. Results. In the course of the study it was found that the diuretic activity was shown by substances KMS-68, KMS-70 and KMS-229 in 2 hours from the beginning of the experiment. The most active was KMS-229 (5-oxo-6,6-diphenyl-5,6- dihydro-4-H-benzo[d]thieno[3,4-b]azepine-3-carboxylic acid methyl ester), which significantly increased the volume of urine excreted compared to the control and the activity of hypothiazide by 2 times. Conclusions. The study of the diuretic activity of new derivatives of benzyl acid has been conducted. Compounds KMS- 229 and KMS-70 have been shown to act as short-acting diuretics.

Диуретики увеличивают объем мочи и выведение натрия, поэтому часто используются для выведения избыт- ка жидкости из организма при различных заболеваниях, в частности при артериальной гипертензии, сердеч- ной и почечной недостаточности, нефротическом синдроме, циррозе и ряде других заболеваний. Цель исследования. Определение диуретической активности новых производных бензиловой кислоты. Материалы и методы. Диуретическую активность исследуемых соединений и препаратов сравнения гипоти- азида и фуросемида изучали на интактных белых крысах массой 200,0 ± 20,0 г по методу Е. Б. Берхина. Произ- водные бензиловой кислоты в дозах 12 мг/кг и препараты сравнения гипотиазид и фуросемид в дозе 50 мг/кг и 20 мг/кг соответственно вводили перорально в виде водных растворов за 60 минут до начала эксперимента. Оценивали спонтанную диуретическую активность по количеству выделенной мочи через 2, 4 и 6 часов от начала эксперимента. Результаты. В ходе проведенного исследования установлено, что через 2 часа после начала эксперимента ди- уретическую активность проявляют субстанции KMS-68, KMS-70 и KMS-229. Наиболее активным оказалось соединение KMS-229 (метиловый эфир 5-оксо-6,6-дифенил-5,6-дигидро-4-Н-бензо[d]тиено[3,4-b]азепин-3- карбоновой кислоты), достоверно увеличивающее объем выделенной мочи в 2 раза по сравнению с контро- лем и вдвое превышающее активность гипотиазида. Выводы. Проведено исследование диуретической активности новых производных бензиловой кислоты. Уста- новлено, что соединения KMS-229 и KMS-70 выступают в качестве диуретиков короткого действия.