Дослідження впливу реабілітаційних заходів на динаміку когнітивних розладів у разі хвороби Паркінсона

Abstract

Мета – оцінити рівень когнітивних порушень у разі хвороби Паркінсона та їх динаміку через 6 місяців після впровадження комплексної програми реабілітації. Матеріали та методи. До дослідження було залучено 31 людину з хворобою Паркінсона – 15 жі нок та 16 чоловіків. Пересічний вік хворих на початку дослідження становив 65 років. Тривалість хвороби коливається від 3 до 8 років. Для дослідження когнітивних функцій використовували: корот ку шкалу оцінювання психічного статусу (Mini-mental State Examination, MMSE) та шкалу деменції Маттіса. Для оцінювання уваги використовували тест «кодування» з Векслерівської шкали інтелек ту для дорослих (Wechsler Adult Intelligence Scale – WAIS). Дослідження мовлення проводили за до помогою тесту на вільні та спрямовані асоціації, дослідження зорово-просторових функцій прово дили за допомогою тесту «малювання годинника». Для оцінювання пам’яті використовували тест на зорову пам’ять із батареї тестів SKT, дослідження афективних порушень проводили за допомо гою шкали депресії Бека. Депресію діагностували відповідно до критеріїв МКХ-10. Вегетативні по рушення оцінювали за допомогою шкали вегетативних розладів. Для статистичного аналізу даних використовували дескриптивну статистику. Порівняння пересічних значень змінних здійснювали за допомогою параметричних методів (t-критерію Стьюдента) за нормального розподілу певних ознак, виражених в інтервальній шкалі. Всі розрахунки виконували у програмі StatSoft Statistica 8.1 for Windows. Результати. Отримані в ході дослідження дані дозволяють констатувати стабільність у пору шенні вегетативної функції, покращення афективної симптоматики у хворих з легкими когнітив ними порушеннями та стабільність у пацієнтів з помірними і вираженими когнітивними порушен нями афективної симптоматики. Також за шкалою деменції Маттіса, шкалою депресії Бека, тестом «кодування» суттєвих змін не відбулось у зорово-просторових функціях, граматичних, семантич них та фонетичних асоціаціях.

Materials and methods. The study involved 31 people with Parkinson’s disease, including 15 women and 16 men. The average age of patients at the beginning of the study was 65.1 (m = 0.54). The duration of the disease varied from 3 to 8 years. The Mini-mental State Examination (MMSE) and the Mattis dementia scale were used to study cognitive functions. The Wechsler Adult Intelligence Scale (WAIS) was used to assess attention. The study of speech was conducted using the free and directed association test, and visual-spatial functions were studied using the “drawing clock” test. The visual memory test from the SKT test battery was used to assess memory, and affective disorders were studied using the Beck Depression Scale. Depression was diagnosed according to the ICD-10 criteria. The vegetative disorders were assessed using the autonomic disorders scale. The results obtained were processed using mathematical statistics methods. Results. The data obtained in the course of the study allow us to state the stability in disturbance of the vegetative function. The affective symptoms in patients with mild cognitive impairment were improved. In patients with moderate and severe cognitive impairment, affective symptoms remained stable. There were also no significant changes in the Mattis dementia scale, the Beck Depression Scale, the coding test, visualspatial functions, grammatical associations, semantics and phonetics. Conclusions. The studies showed that after the introduction of a comprehensive rehabilitation program for 6 months there were minor improvements indicating the need for further improvement and implementation.