Науково-прикладні засади до впровадження інноваційних освітніх технологій у підготовці фахівців-фармацевтів

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація. – Національний фармацевтичний університет, Харків, 2021. Обґрунтовано впровадження інноваційних освітніх технологій у процес підготовки фахівців-фармацевтів. Визначено зміни в структурі ОПП; оцінено важливість навчальних дисциплін у формуванні професійних знань, умінь та навичок майбутніх фармацевтів. Уперше проведено оцінку значущості компетентностей ОПП для виконання професійних функцій фахівцем; визначено рівень їхньої сформованості в студентів-випускників. Розроблено базову модель конкурентоздатного фахівця-фармацевта. Проаналізовано зорієнтованість навчальної діяльності, мотиви та стратегії навчання студентів. Запропоновано методику формулювання РН на рівні навчальних дисциплін у відповідності до компетентностей ОПП. Розроблено та впроваджено в навчальний процес майбутніх фахівців-фармацевтів методику PBL. Експериментально підтверджено ефективність застосування методики як способу активізації СРС, формування мотивів, стратегій навчання та компетентностей студентів. Розроблено КМВ, що визначає основні якісні параметри підготовки випускника, включає нормативні вимоги до кваліфікації, рівня підготовки та структурні компоненти базової моделі конкурентоздатного фахівця.

Обосновано использование инновационных образовательных технологий в процессе подготовки специалистов-фармацевтов. Определены изменения в структуре ОПП; оценено значение образовательных дисциплин для формирования знаний, умений и навыков будущих специалистов-фармацевтов. Впервые проведена оценка значения компетентностей ОПП для выполнения профессиональных функций специалистом; определены уровни их сформированности у студентов-выпускников. Разработана базовая модель конкурентного специалиста-фармацевта. Изучены цели образовательной деятельности, мотивы и стратегии обучения студентов. Предложено методику формулирования РО на уровне дисциплины, соответственно компетентностям ОПП. Разработана и внедрена в процесс подготовки будущих специалистов-фармацевтов методика PBL. Экспериментально подтверждена эффективность методики как способа активизации СРС, формирования мотивов, стратегий и компетентностей студентов. Разработана КМВ, определяющая основные качественные параметры подготовки випускника, включающая нормативные требования к квалификации, уровню подготовки и структурные компоненты базовой модели конкурентного специалиста.

The present dissertation is devoted to the development of methodological approaches to the analysis and improvement of the training of pharmacy professionals in the system of vocational education. A comprehensive analysis of an adequacy of the training of pharmacy professionals to the trends in Ukrainian pharmaceutical market was first performed. It was established that 93.5 % of professionals perform functions related with medicinal products selling. Thus, as the most important professional qualities the employers identified an ability to apply knowledge in practice (95.7%); a desire and a willingness to learn (93.6 %); a responsible attitude to work (90.4 %) and communication skills (86.2 %). Opinions of students, teaching personnel and employers on the importance of the academic disciplines of the educational and training program in the development of the professional expertise of future pharmacy professionals were studied. A compliance of the general competencies of the educational and training program “Pharmacy” with the pharmaceutical market requirements for pharmacy professionals was first defined. It was revealed that the largest share of hours of the educational and training program is devoted to the study of disciplines of the professional and practical training cycle (62.8 %), where the share of professionally-oriented disciplines accounts for 63.3 %. From 20 % to 42 % of the hours of the cycle of professionally-oriented disciplines is devoted to such a mandatory learning activity like students' individual work. The applicability of the problem-based learning (PBL) was theoretically substantiated, and PBL was implemented in the learning process. The findings showed that before PBL, the 50.4 % of students had as a leading motive an external one; the 21.7 % of students had internal motives, about 16 % of respondents had a complex of “external motives + avoidance motivation” and 12 % of students had an avoidance motivation associated with the challenges in the learning process. The analysis of students’ learning strategies revealed that 68.9 % of students had a superficial approach, and about 32.1 % of students chose in-depth study of the future profession. Upon the completion of the PBL, only two groups of students were identified according to the nature of their learning motives: 62.3 % of students showed the internal motive as the leading one and about 37 % of students chose external motives. The analysis of the learning strategies showed that upon completion of the PBL, the deep learning strategy significantly prevailed (in 91.8 % of students); in 8.2 % of students who still demonstrated the superficial approach as the leading one, a simultaneous application of superficial and deep approaches became more frequent. An estimation of the competency development upon completion of the PBL revealed that their level increased from 2.99 points to 3.4 points in students and approached the indicator of the competency importance identified by employers at the level of 3.8 points. A basic model of the competitive pharmacy professional was developed comprising the basic knowledge, basic skills (general competencies) and important professional qualities. The model of the professional activity, training of future pharmacy professionals for the activity was developed. Furthermore, we developed the competency model of the graduate which covers the requirements for the qualification of the pharmacy professionals and the educational and training program requirements for learning outcomes and enables to develop new mechanisms for professional training of students. The process of competency development was improved via activating students' individual work during studying of professionally-oriented discipline “Organization and economics of pharmacy”. A training quality monitoring using general competencies defined by the educational and training program as criteria describing an achievement of the learning outcomes by students and mastering the methods of activity was further developed. The practical significance of the results obtained is a development of a theoretical and methodological basis for the effective implementation of the competency approach in the training of future pharmacy professionals via implementing PBL adapted to the features of the modern system of the pharmaceutical education. The fragments of the present dissertation were implemented in the practical activity of pharmacy establishments and the learning process of a number of medical and pharmaceutical tertiary education institutions.