Аналіз світового досвіду протидії поширенню гепатиту С серед населення як складова розроблення програм підвищення доступності фармацевтичної допомоги

Abstract

Мета – проаналізувати світовий досвід протидії вірусному гепатиту С (ГС) як складову розроблення програм підвищення доступності фармацевтичної допомоги з групуванням країн за рівнем їхнього економічного розвитку та приналежністю до регіону ВООЗ. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження стали статистичні звіти ВООЗ, національні звіти країн з поширеності, захворюваності та заходів протидії ГС, звіти глобального дослідження Polaris. Застосовували кабінетні методи дослідження: контент-аналіз, системний, логічний, а також методи порівняльного аналізу та узагальнення. Результати дослідження. За результатами аналізу визначено, що для досліджуваних країн групи LMIC (Камерун, Єгипет, Марокко, Пакистан, Грузія, Україна, Узбекистан, Індонезія, М’янма, Монголія, Філіппіни, В’єтнам) характерна відсутність повних даних щодо масштабів інфікування ГС. Виявлено, що в країнах групи UMIC (Південна Африка, Аргентина, Бразилія, Румунія, Білорусь, Таїланд, Китай, Малайзія) захворюваність на гепатит С удвічі нижча, ніж у країнах LMIC, із цим у країнах UMIC отримують лікування пересічно 10 % хворих, у країнах LMIC – 30 %. Також визначено, що в країнах групи UMIC найчисельнішу групу населення з найважчим тягарем ГС складають мігранти з інших країн, а в країнах LMIC – особи, які вживають ін’єкційні наркотичні лікарські засоби (ОВІН). Результати аналізу світових підходів до своєчасної діагностики і лікування ГС засвідчили, що в країнах групи LMIC велике значення мають неурядові організації, які сприяють розширенню доступу до медичної допомоги для населення груп ризику, зокрема ОВІН. Висока вартість противірусних препаратів прямої дії та недостатнє фінансування національних програм профілактики і лікування також залишаються основною перешкодою боротьби з ГС у цих країнах. Виявлено, що для країн групи UMIC притаманні низька фізична й соціально-економічна доступність лікування противірусними препаратами прямої дії через відсутність на фармацевтичному ринку генериків та висока вартість фармакотерапії оригінальними противірусними препаратами прямої дії. Висновки. Проведена систематизація даних щодо світового досвіду протидії поширенню гепатиту С серед населення засвідчила певні відмінності у впровадженні заходів з елімінації захворювання серед країн різних регіонів ВООЗ та з різним рівнем економічного розвитку. Визначено, що основними перешкодами на шляху до елімінації ГС є недостатнє фінансування національних програм боротьби з ГС, несвоєчасне оновлення протоколів лікування, тривалість процедури реєстрації противірусних препаратів прямої дії, висока вартість оригінальних і відсутність генеричних противірусних препаратів прямої дії.

Aim. To analyze the world experience in countering viral hepatitis C as a component of developing programs to increase the availability of pharmaceutical care grouping countries by their level of economic development and belonging to the WHO region. Materials and methods. The study materials were statistical reports of the WHO, national reports of countries on the prevalence, morbidity, and measures to counteract hepatitis C, as well as reports of the Polaris global study. Desk-based research methods, such as content analysis, systematic, logical, as well as methods of comparative analysis and generalization, were used. Results. Based on the results of the analysis, it has been determined that the countries of the LMIC group studied (Cameroon, Egypt, Morocco, Pakistan, Georgia, Ukraine, Uzbekistan, Indonesia, Myanmar, Mongolia, Philippines and Vietnam) are characterized by the lack of complete data on the scale of hepatitis C infection. It has been found that in the countries of the UMIC group, namely: South Africa, Argentina, Brazil, Romania, Belarus, Thailand, China, and Malaysia, the incidence of hepatitis C is twice lower than in the LMIC countries, while in the UMIC countries an average of 10 % of patients receive treatment, in the LMIC countries – 30 %. It has been also noted that in the UMIC countries the largest population group with the heaviest burden of hepatitis C is represented by migrants from other countries, while in the LMIC countries these are people who inject drugs. The results of the analysis of global approaches to timely diagnosis and treatment of hepatitis C have shown that in the LMIC countries, non-governmental organizations play a significant role in promoting access to healthcare for the population at risk, in particular ОВІН. The high cost of direct-acting antiviral drugs and insufficient funding for national prevention and treatment programs also remain a major obstacle to combat hepatitis C in these countries. It has been found that the UMIC countries are characterized by low physical and socio-economic access to treatment with direct-acting antiviral drugs due to the lack of generics at the pharmaceutical market and the high cost of pharmacotherapy with original direct-acting antiviral drugs. Conclusions. The systematization of data on the world experience in countering the spread of hepatitis C among the population has shown that there are differences in the implementation of measures to eliminate hepatitis C among countries of different WHO regions and with different levels of economic development. It has been found that the main obstacles to hepatitis C elimination are insufficient funding of national hepatitis C control programs, untimely updating of treatment protocols, the lengthy registration procedure for direct-acting antiviral drugs, the high cost of original and the lack of generic direct-acting antiviral drugs.