Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/28767
Название: Результати клініко-економічного аналізу стану фармацевтичного забезпечення пацієнтів з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера в Україні
Другие названия: Results of the clinical and economic analysis of the state of pharmaceutical provision of patients with dementia in Alzheimer’s disease in Ukraine
Авторы: Федотова, М. С.
Панфілова, Г. Л.
Юрченко, Г. М.
Паламар, А. О.
Терещенко, Л. В.
Клюйко, А. А.
Лебедин, А. М.
Чернуха, В. М.
Fedotova, M. S.
Panfilova, H. L.
Iurchenko, G. M.
Palamar, А. O.
Tereshchenko, L. V.
Kliuiko, A. A.
Lebedyn, A. M.
Chernukha, V. M.
Ключевые слова: деменція;клініко-економічний аналіз;лікарські призначення;споживання ліків;хвороба Альцгеймера;фармацевтичне забезпечення психоневрологічних хворих;clinical and economic analysis;pharmaceutical support for psychoneurological patients;medical prescriptions;drug consumption;Alzheimer’s disease
Дата публикации: 2022
Библиографическое описание: Результати клініко-економічного аналізу стану фармацевтичного забезпечення пацієнтів з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера в Україні / М. С. Федотова, Г. Л. Панфілова, Г. М. Юрченко, А. О. Паламар, Л. В. Терещенко, А. А. Клюйко, А. М. Лебедин, В. М. Чернуха // Соціальна фармація в охороні здоров’я. – 2022. – Т. 8, № 3. - С. 20-33. doi : 10.24959/sphhcj.22.260
Краткий осмотр (реферат): Мета – провести клініко-економічний аналіз стану фармацевтичного забезпечення пацієнтів з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера в Україні. Матеріали та методи. Використовували як загальнотеоретичні (історичний, аналітико-порівняльний, системний, графічний, логічний, гіпотетико-дедуктивний), так і прикладні (клініко-економічний, математико-статистичні) методи досліджень. Результати дослідження. З’ясовано, що більшість хворих належить до соціально незахищених верств населення. Так, питома вага пенсіонерів складала 71,0 %, а 40 пацієнтів (20,0 %) мали групи інвалідності. Усі без винятку хворі мали обтяжливий анамнез. Пересічно хворі перебували на лікуванні в спеціалізованих медичних закладах 43,8 ліжко-дня. На фармацевтичне забезпечення цих хворих було витрачено 548714,5 грн (19072,45 дол. США), що в перерахунку на одного пацієнта дорівнювало 2743,57 грн (95,36 дол. США). За один ліжко-день хворі споживали ліків на 62,64 грн (2,18 дол. США). Лікарями було здійснено 2487 лікарських призначень (12,4 на одного хворого) та використано 128 препаратів за міжнародними непатентованими назвами або 218 з урахуванням усіх торгових назв. У структурі призначень виявлено значне дублювання препаратів за міжнародними непатентованими назвами. За першим рівнем АТС класифікаційної системи найвищі показники частоти призначень мали препарати N – Засоби, що впливають на нервову систему (861 призначення, або 34,62 %), а за другим рівнем – препарати з групи С01 – Кардіотонічні препарати (375 призначень, або 15,08 %). Другу та третю позиції за кількістю призначень займали препарати з груп N05 – Психолептичні засоби (363 призначення, або 14,60 %) та N06 – Психоаналептики (309 призначень, або 12,42 %). З’ясовано, що лікарями було здійснено 617 (24,81 %) призначень препаратів, рекомендованих клінічним протоколом для лікування когнітивних та некогнітивних порушень поведінки в пацієнтів з деменцію внаслідок хвороби Альцгеймера. Із групи N06D – Засоби для застосування в разі деменції найвищі показники призначень мали препарати з групи N06DХ – Інші засоби для застосування в разі деменції (191 призначення), а препарати з групи N06DA – Інгібітори холінестерази було призначено лише 43 рази. Найвищі показники частоти призначення в структурі призначень патогенетичної терапії мали препарати N06DX01 Мемантину (188 призначень, або 30,47 %). Далі з істотним відривом ішли препарати N06DA03 Ривастигміну (34 призначення, або 5,51 %) та N06DА02 Донепезил (6 призначень, або 0,97 %). Препарати N06DX01 Мемантину займали також позиції лідерів і в структурі споживання ліків. Так, обсяг їх споживання дорівнював 84420,2 грн (2934,314 дол. США), що становить 15,39 % від загальних витрат на фармацевтичне забезпечення хворих та 91,76 % від споживання препаратів з групи N06D – Засоби для застосування в разі деменції. Висновки. З огляду на значне фінансове навантаження, зумовлене необхідністю застосування препаратів патогенетичної терапії для пацієнтів з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера, наразі є нагальна потреба в розробленні і впровадженні ефективних моделей ресурсного забезпечення фармакотерапії та соціального супроводу психоневрологічних пацієнтів в Україні
Aim. To conduct the clinical and economic analysis of the state of pharmaceutical provision of patients with dementia in Alzheimer’s disease in Ukraine. Materials and methods. Both general theoretical (historical, analytical-comparative, systemic, graphical, logical, hypothetical-deductive) and applied (clinical-economic, mathematical-statistical) research methods were used. Results. It was found that the vast majority of patients belonged to socially unprotected segments of the population. Thus, the proportion of pensioners was 71.0 %, and 40 patients (20.0 %) had disability groups. All patients, without exception, had a burdened anamnesis. On average, patients were treated in specialized medical institutions for 43.8 bed-days. The sum of 548,714.5 UAH (19,072.45 USD) was spent on drug provision for these patients, which amounted to 2,743.57 UAH (95.36 USD) per one patient. For one bedday, patients used drugs for only 62.64 UAH (2.18 USD). Physicians wrote 2,487 prescriptions (12.4 per a patient) and used 128 drugs under international non-proprietary names or 218 drugs taking into account all their trade names. In the structure of medical prescriptions, there was a significant duplication of drugs represented by international non-proprietary names. According to the first level of the ATC classification system, the highest rates of prescription frequency were for group N – Drugs affecting the nervous system (861 prescriptions or 34.62 %), and according to the second level, there were drugs from group C01 – Cardiac therapy group (375 prescriptions or 15 .08 %). At the same time, the second and third positions by the number of prescriptions were occupied by drugs from groups N05 – Psycholeptics (363 prescriptions or 14.60 %) and N06 – Psychoanaleptics (309 prescriptions or 12.42 %). It was found that physicians prescribed 617 (24.81 %) drugs recommended by the Clinical Protocol for the treatment of cognitive and non-cognitive behavioral disorders in patients with dementia due to Alzheimer’s disease. Of the drugs in group N06D – Anti-dementia drugs, the drugs in group N06DX – Other drugs for the treatment of dementia had the highest prescribing rates (191 physicians), while drugs of group N06DA – Cholinesterase inhibitors were prescribed by physicians only 43 times. The highest prescription rates in the structure of pathogenetic therapy were drugs of group N06DX01 – Memantine (188 prescriptions or 30.47 %). Then, drugs of group N06DA03 – Rivastigmine (34 prescriptions or 5.51 %) and N06DA02 – Donepezil (6 prescriptions or 0.97 %) followed by a significant margin. The drugs of group N06DX01 – Memantine also occupied leading positions in the structure of drug consumption. Thus, the volume of their consumption was equal to 84,420.2 UAH (2,934,314 USD), which accounted for 15.39 % of the total cost of drug provision for patients and 91.76 % of drug consumption in group N06D – Medicines for use in dementia. Conclusions. A significant financial burden associated with the need to use pathogenetic therapy drugs in patients with dementia in Alzheimer’s disease requires the development and implementation of effective models of resource provision for pharmacotherapy and social support of neuropsychiatric patients in Ukraine
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/28767
Располагается в коллекциях:Соціальна фармація в охороні здоров'я. Архів статей 2015-2024

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
20-33.pdf513,68 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.