Особливості постановки цілей у геронтологічній реабілітації

Abstract

Мета – визначення особливостей постановки SMART цілей під час проведення геронтологічної реабілітації. Матеріали та методи: матеріали наукових публікацій та міжнародних рекомендацій щодо ор- ганізації реабілітації; методи аналізу, систематизації та узагальнення даних. Результати дослідження. Вікові фізіологічні зміні в організмі у осіб старшого віку в поєднанні з їх власним життєвим досвідом та індивідуальними якостями особистості вимагають особливих підходів до формулювання цілей у геронтологічній реабілітації. Під час постановки цілей у герон- тологічній реабілітації можуть виникати певні проблеми: у пацієнтів – відчуття, що їх думка недо- статньо врахована, і труднощі в розумінні того, чого саме вони очікують від процесу реабілітації; у фахівців – сумніви щодо здатності пацієнтів старшого віку формулювати реалістичні цілі; не всі пацієнти прагнуть активної ролі в процесі постановки цілей. Для розв’язання цих проблем члени мультидисциплінарної команди можуть використовувати певні інструменти: застосування у дис- кусіях мови, зрозумілої для пацієнта; визначення ролі пацієнта у формулюванні цілей; досягнення балансу між бажаннями та можливостями пацієнта; розмежування цілей для кращого їх досягнен- ня. Безпосередньо процес формулювання цілей може бути поданий у вигляді процесу, який склада- ється з трьох етапів: вступ, постановка цілей, підсумок і уточнення цілей. Авторами детально роз- глянуті дії, які необхідно виконувати членами мультидисциплінарної команди на кожному етапі. Застосування триетапного алгоритму формулювання цілей може допомогти фахівцям краще взаємодія- ти з пацієнтом та якісніше формулювати цілі реабілітаційного циклу. Висновки: у статті висвітлено проблеми, що виникають під час формулювання цілей у герон- тологічній реабілітації; запропоновано інструменти розв’язання цих проблем і триетапний алго- ритм формулювання цілей, що дозволяє підвищити ефективність взаємодії з пацієнтом для досяг- нення поставлених SMART цілей.

Aim. To determine the peculiarities of setting SMART goals in geriatric rehabilitation. Materials and methods. Materials of scientific publications and international guidelines on the organization of rehabilitation; methods of data analysis, systematization and generalization were used. Results. Age-related physiological changes in the body of older people combined with their own life experience and individual personality qualities require special approaches to setting goals in geriatric rehabilitation. When setting goals in geriatric rehabilitation, certain problems may arise: patients may feel that their opinion is not sufficiently taken into account, and difficulties in understanding what exactly they expect from the rehabilitation process; specialists may have doubts about the ability of older patients to formulate realistic goals; not all patients seek an active role in the goal-setting process. To solve these problems, members of the multidisciplinary team can use certain tools: the use of language that is understandable for the patient in discussions; determination of the patient’s role in setting goals; achievement of a balance between the patient’s wishes and capabilities; demarcation of goals to better achieve them. Directly, the process of setting goals can be presented as a process consisting of three stages: introduction, goal setting, summary and clarification of goals. The authors consider in detail the actions that must be performed by members of the multidisciplinary team at each stage. The use of a three-step algorithm for forming goals can help specialists better interact with the patient and better form the goals of the rehabilitation cycle. Conclusions. The article highlights the problems that arise when setting goals in geriatric rehabilitation; tools for solving these problems and a three-stage goal formation algorithm, which allows increasing the efficiency of interaction with the patient to achieve the SMART goals set have been proposed.