Експериментальне обґрунтування застосування похідних тіопірано[2,3-d]тіазолу як протисудомних засобів

Abstract

Епілепсія – захворювання, що характеризується стійкою схильністю до епілептичних нападів, наслідками яких можуть бути порушення психічного, когнітивного здоров’я, соціального та економічного становища пацієнта. У світі серед різних вікових категорій налічується близько 50-70 мільйонів хворих на епілепсію, з них приблизно третина пацієнтів є фармакорезистентними до наявних лікарських препаратів. Складність лікування епілепсії, широкий спектр побічних ефектів, що виникають внаслідок поліпрагмазії, зумовлюють доцільність пошуку нових ефективних і безпечних препаратів. Нашу увагу в цьому аспекті привернули оригінальні похідні тіопірано[2,3-d]тіазолу, синтезовані у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького під керівництвом професора Р.Б. Лесика. Хімічно вони близькі до тіазолідинонів, з-поміж яких виявлено низку сполук, що виявляють потужні протисудомні властивості та є перспективними антиконвульсантами.