Генетичні аспекти розвитку судинних ускладнень цукрового діабету

Abstract

Судинні ускладнення цукрового діабету (ЦД) визначаються спадковою схильності, яка зумовлена певними генами, щодо збільшення ризику розвитку як самого ЦД, так і його ускладнень. Генетичні фактори можуть призводити до підвищеної вразливості судин до пошкодження, що ускладнює перебіг ЦД і ризик розвитку серцево-судинної патології. Розвиток ЦД 1-го типу, як багатофакторного захворювання, пов’язаний з HLA (Human leukocyte antigen) системою, яка є частиною імунної системи і контролюється генами, що розташовані на 6-й хромосомі. Генотип типу HLADR3/DR4-DQ8 або HLADR4/DR4 має високий ризик розвитку ЦД 1-го типу. ЦД 2-го типу є полігенним розладом, який розвивається через взаємодію між кількома генами, та пов’язаний із факторами навколишнього середовища. Виявлено окремі гени (кальпаїн 10 (CAPN10) і білок TCF7L2), які пов’язані з розвитком ЦД 2-го типу. Однак, взаємодія цих генів один з одним і з навколишнім середовищем, яка призводить до ЦД 2-го типу, ще недостатньо вивчена.