Оцінка фармакотерапії хворих на цукровий діабет ІІ типу в умовах стаціонару

Abstract

Проведена оцінка медикаментозної терапії у хворих на цукровий діабет ІІ-го типу в умовах стаціонару. За до- помогою частотного аналізу встановлені домінуючі напрямки фармакотерапії цукрового діабету (патогене- тична терапія та терапія ускладнень, що сформувались у результаті метаболічних розладів та ангіогенних впливів). Визначені пріоритети лікарів щодо призначень лікарських препаратів. Детально проаналізовано схеми інсулінотерапії, що застосовувалися в терапевтичному відділенні, та їх відповідність національному про- токолу лікування хворих на цукровий діабет. За отриманими результатами зазначена відсутність призначень лікарями схем з використанням аналогів інсуліну тривалої дії та встановлено необхідність проведення в Укра- їні фармакоекономічних досліджень з метою визначення раціональності їх застосування в реальній клінічній практиці. Також з’ясовані найбільш витратні за вартістю курсу лікування медикаментозні препарати (4 тор- гових найменування тіоктової кислоти та актовегін). Визначені питання для розгляду локальною формуляр- ною комісією стосовно ймовірності заміни найбільш витратних лікарських препаратів на їх менш витратні аналоги за умов їх відповідної клінічної ефективності та наявності на фармацевтичному ринку. За результа- тами фармакоекономічного аналізу «мінімізація витрат» з’ясовано доцільність заміни більш витратних по- зицій за вартістю курсу лікування (берлітіону, тіогами, еспа-ліпону) на менш витратний аналог діаліпон, що дозволить більш раціонально використовувати кошти лікарського закладу.

The assessment of drug therapy in patients with diabetes mellitus type II in hospital environment has been conducted. Using frequency analysis the dominant directions of pharmacotherapy for diabetes (pathogenetic therapy and therapy of complications formed as a result of metabolic disorders and angiogenic changes) have been determined. Priorities of physicians regarding prescription of drugs have been specified. The schemes of insulin therapy used in the therapeutic department and their compliance with the national treatment protocol of patients with diabetes have been analyzed in detail. Based on the data obtained the absence of doctors’ prescription of the schemes with long-acting insulin analogues has been determined and the need for pharmacoeconomicresearch in Ukraine in order to determine the rationality of their use in clinical practice has been revealed. The drugs that are the most expensive by the cost of treatment (4 trade names of thioctic acid and actovegin) have been determined. The issues for consideration by the local formulary committee concerning the possibility of replacing expensive drugs on their less expensive analogues under condition of their respective clinical effectiveness and availability at the pharmaceutical market have been identified. According to the results of “cost minimization” pharmacoeconomic analysis the expediency of replacing the more expensive items by the cost of treatment (berlition, thiogamma, espa-lipon) on less expensive analogue – dialipon has been determined; it will allow to use costs of the medical institution more efficiently.

Проведена оценка медикаментозной терапии у больных сахарным диабетом ІІ-го типа в условиях стационара. С помощью частотного анализа установлены доминирующие направления фармакотерапии сахарного диабета (патогенетическая терапия и терапия осложнений, которые сформировались в результате метаболических нарушений и ангиогенных изменений). Определены приоритеты врачей относительно назначений лекарствен- ных препаратов. Детально проанализированы схемы инсулинотерапии, которые использовались в терапев- тическом отделении и их соответствие национальному протоколу лечения больных сахарным диабетом. На основании полученных данных определено отсутствие назначений врачами схем с использованием аналогов инсулина длительного действия и установлена необходимость проведения в Украине фармакоэкономических исследований с целью определения рациональности их применения в реальной клинической практике. Также установлены наиболее затратные по стоимости курса лечения лекарственные препараты (4 торговых наи- менования тиоктовой кислоты и актовегин). Определены вопросы для рассмотрения локальной формулярной комиссией относительно возможности замены затратных лекарственных препаратов на их менее затрат- ные аналоги при условии их соответствующей клинической эффективности и наличия на фармацевтическом рынке. По результатам фармакоэкономического анализа «минимизация затрат» установлена целесообраз- ность замены более затратных позиций по стоимости курса лечения (берлитион, тиогамы, эспа-липона) на менее затратный аналог – диалипон, что позволит более рационально использовать средства лечебного учреждения.