Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/34883
Название: | Фізична терапія після перелому стегнової кістки у пацієнтів похилого віку на довготривалому етапі реабілітації |
Другие названия: | Physical therapy after femur fracture in elderly patients at the long-term rehabilitation stage |
Авторы: | Котвіцька, А. А. Кононенко, Н. М. Таможанська, Г. В. Мятига, О. М. Сафронов, Д. В. |
Ключевые слова: | фізична терапія;перелом стегнової кістки;довготривалий етап реабілітації;physical therapy;femur fracture;long-term rehabilitation |
Дата публикации: | 2024 |
Библиографическое описание: | Фізична терапія після перелому стегнової кістки у пацієнтів похилого віку на довготривалому етапі реабілітації / А. А. Котвіцька [та ін.] // Соціальна фармація в охороні здоров'я. - 2024. - Т. 10, № 3. - С. 29-36. DOI: 10.24959/sphhcj.24.334 |
Краткий осмотр (реферат): | Переломи шийки стегнової кістки є основною причиною інвалідизації людей похилого віку. Реабілітація є основною для відновлення функціональності, яка була до перелому. Цілься. Провести обсерваційне когортне дослідження для порівняння ефективності реабілітаційних програм у різних терапевтичних умовах. Матеріали та методи. У дослідження були включені пацієнти похилого віку, яким була проведена хірургічна стабілізація перелому стегнової кістки. Учасники були поділені на 3 групи: 1 група – амбулаторна реабілітація; 2 група – стаціонарна реабілітація; 3 група – реабілітація вдома. Результати реабілітації визначали на початковому етапі, через 3 та 6 місяців після перелому. Оцінювали індекс Бартеля, пасивну та активну амплітуду рухів при згинанні та розгинанні стегна, силу м’язів при згинанні, розгинанні та розгинанні колінного суглоба. Результати. Через 6 місяців у всіх трьох групах спостерігалося статистично значуще покращення (p < 0,05) усіх показників порівняно з вихідним рівнем. Враховуючи міжгруповий аналіз, остаточний індекс Бартеля був значно вищим у пацієнтів, які лікувались амбулаторно (88,00 ± 9,6), ніж у стаціонарних пацієнтів (68,57 ± 11,7), але не було виявлено статистичної різниці між пацієнтами, які лікувались амбулаторно та вдома (82,5 ± 10,4). Загалом пацієнти, які проходили лікування в амбулаторних умовах, показали кращі функціональні результати, тоді як пацієнти, які проходили реабілітацію в стаціонарних умовах, мали гірші результати. Пацієнти, які лікувалися вдома, показали проміжні кінцеві функціональні результати, більш схожі на амбулаторні. Пацієнти з переломом стегна, які проходили амбулаторну реабілітацію, з більшою ймовірністю мали кращий віддалений ефект від протоколу реабілітації щодо функціонального стану, м’язової сили при згинанні стегна, розгинанні стегна та розгинанні коліна. Пацієнти, направлені на реабілітацію вдома, показали проміжні результати, ближчі до амбулаторних, хоча після виписки зі стаціонару розпочали реабілітаційне лікування швидше. |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/34883 |
Располагается в коллекциях: | Наукові публікації кафедри соціальної фармації Соціальна фармація в охороні здоров'я. Архів статей 2015-2024 |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
Фізична терапія після перелому стегнової 29-36.pdf | 379,8 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.