Аналіз викликів та цифрових стратегій забезпечення доступності лікарських засобів на фармацевтичному ринку України

Abstract

Актуальність роботи зумовлена пошуком ефективних шляхів підтримки пацієнтів у склад- них соціально-економічних умовах, коли збереження доступності ліків стає головним завдан- ням галузі. Дослідження сервісів онлайн-бронювання відкриває нові можливості для зручного та вигідного пошуку медикаментів, допомагаючи аптечним закладам швидше адаптуватися до потреб пацієнтів. Метою – визначення ключових викликів фармацевтичного ринку України та оцінка впливу цифрових рішень на ефективність фармацевтичного забезпечення. Матеріали та методи дослідження базуються на результатах анкетування 409 фахівців фармацевтичної галузі з різних регіонів України. Використано методи системного аналізу, по- рівняння та узагальнення. Результати та їхнє обговорення. Установлено, що попри логістичну стабілізацію ринку, ключовим бар’єром залишається низька фінансова спроможність споживачів (зафіксована 71 % опитаних). Найвагомішими деструктивними чинниками визначено зниження доходів (28 %) та інфляцію (24 %). Доведено масовий характер генеричної заміни як стратегії виживання пацієн- тів. Виявлено, що найперспективнішим вектором диджиталізації є цифрові платформи-агрега- тори для пошуку та онлайн-бронювання лікарських засобів (59 %), представлені у формі вебсай- тів, мобільних застосунків та інших інтегрованих цифрових сервісів. Аналіз діяльності сервісів онлайн-бронювання підтвердив їхню роль як інструменту фінансової підтримки: 73 % користу- вачів отримують економію 5–20 % від вартості чека. Цифрові рішення також оптимізують роботу аптеки, пришвидшуючи відпуск ліків (37 %) та вивільняючи час для професійного консультування пацієнтів (14 %). Особливе значення платформи мають для вразливих категорій через механізми «соціальної навігації» та моніторингу програми «Доступні ліки». Висновки. Установлено, що цифровізація фармацевтичної галузі через упровадження серві- сів онлайн-бронювання забезпечила адаптацію ринку до кризових умов, дозволивши 73 % паці- єнтів економити до 20 % коштів та підвищивши фізичну доступність ліків у регіонах. Подальші розробки мають бути спрямовані на синхронізацію комерційних платформ із системою eHealth та упровадження автоматизованих алгоритмів прогнозування дефектури для забезпечення без- перервності та пацієнтоорієнтованості фармацевтичної допомоги.

The relevance of this study is due to the search for effective ways to support patients in challenging socio-economic conditions where maintaining access to medicines has become a primary mission for the industry. The research of online booking services opens new opportunities for convenient and cost-effective search for medicines, helping pharmacies adapt more quickly to patient needs. Aim. To identify the key challenges of the pharmaceutical market of Ukraine, and assess the impact of digital solutions on the efficiency of pharmaceutical provision. Materials and methods. The study is based on the results of a survey of 409 pharmaceutical professionals from different regions of Ukraine. Methods of the system analysis, comparative and generalization were applied. Results and discussion. It has been found that despite the logistical stabilization of the market, the primary barrier remains the low financial capacity of consumers (noted by 71 % of respondents). The most significant destructive factors identified are declining incomes (28 %) and inflation (24 %). The widespread nature of generic substitution as a patient survival strategy has been proven. The study has revealed that digital platform aggregators for medicine search and online booking (59 %), including websites, mobile applications and integrated digital services, represent the most promising vector for digitalization. The analysis of the services’ online booking operations has confirmed their role as a financial support tool: 73 % of users achieve savings ranging from 5 % to 20 % of their total receipt. Digital solutions also optimize the pharmacy’s operations by accelerating the drug dispensing process (37 %) and freeing up time for professional patient counselling (14 %). These platforms are of particular importance for vulnerable populations through “social navigation” mechanisms and monitoring of the “Affordable Medicines” (Reimbursement) program. Conclusions. It has been found that the digitalization of the pharmaceutical industry through the introduction of online booking services has enabled the market to adapt to crisis conditions, allowing 73 % of patients to save up to 20 % on costs while increasing the physical access to medicines in the regions. Further developments should focus on synchronizing commercial platforms with the eHealth system and ensuring the legal regulation of personal data protection during integration with commercial digital structures.